зниження слуху; закладеність вуха; біль у вусі; поява луни від голосу в голові; запальні захворювання середнього вуха; головний біль;

відсутність гігієни; неправильний догляд за вухами (часте та неправильне використання ватних паличок, якими часто не видаляють сірку, а проштовхують її далі у вушний прохід, забиваючи його); анатомічна особливість вуха; підвищена продукція вушної сірки; робота в запилених приміщеннях; запальні процеси у вухах; часте використання навушників; вікові зміни.

Для видалення сірчаної пробки необхідно звернутися по допомогу до отоларинголога, оскільки процес видалення надлишків сірки передбачає обережність. Також важливо розуміти, що людина без медосвіти не зможе точно визначити, чи є сірчаний затор. Небезпечно намагатися самостійно видалити сірчану пробку, можна занести інфекцію та травмувати тканини. Процедура видалення сірчаної пробки: визначення локалізації та консистенції пробки; якщо пробка суха і щільно приєднана, то перед промиванням призначаються краплі на основі олій, які використовуються протягом 2-3 днів перед процедурою; промивання проводиться за допомогою шприца Жане та фізіологічного розчину (0.09%); промивання проводиться в кабінеті отоларинголога, фізрозчин заливається в слуховий канал, після 2-3 хвилин частина вмісту витікає, далі лікар дістає залишок.