Смішні ситуації у роботі з дітлахами трапляються постійно. Якось на прийомі малюк років п'яти не надто реагував на зауваження мами. Я швидко сказала, що доведеться забрати його до себе. Після закінчення огляду мама збирається йти, а малюк продовжує спокійно сидіти на кушетці. На прохання мами підвестися, спокійно відповідає, що збирається пожити в мене, бо я його запросила і маю трьох доньок. Мама довго просила сина повернутись і жити вдома.
Нещодавно я прошу (вже не вперше) підлітка здати аналіз. Вимовляю фразу: «Альошо, ти «кров з носа», повинен здати цей аналіз». У Альоші очі стають круглими. І він тихо запитує: «А як я маю здати кров із носа?»
